Щоб запобігти викраденню дітей!

Проблема  викрадення,  зникнення дітей виникла не сьогодні. Однак, в теперішній час, вона  набуває  широких масштабів, стає тривожним фактором у суспільстві. Кіднепінг активно обговорюється у соціальних мережах. За деякими даними щороку у світі понад 150 тисяч дітей стають жертвами викрадачів.
В Україні кожен рік реєструється майже 3 тисячі випадків зникнення дітей. Понад 500 дітей зникло в окупованому Донбасі у минулому році. Найчастіше викрадають дітей дошкільного віку. Факти говорять самі за себе.
Для чого ж використовують викрадених дітей?
- для жебракування, а для цього часто калічать їх;
- для вуличної торгівлі;
- як домашню прислугу;
- у сільському господарстві;
- як танцюристів;
- як офіціантів;
- для секс-послуг;
- з умовою викупу;
- на органи;
- для вивезення за кордон.
Як діє викрадач?
Викрадач добре готується до викрадення. Спочатку він обирає об’єкт для викрадення і збирає дані про батьків, сусідів дитини. Підійшовши до дитини, входить у довіру і починає діяти за своїм сценарієм. Найчастіше використовується легенда про те, що щось трапилось із батьками. Для дітей найбільший страх – втратити батьків, тому вони готові все залишити і бігти до рідних. Ще один сценарій – прохання допомогти , бо стало погано, або просить підказати, як розібратися з планшетом чи телефоном та відводить дитину в сторону.
Щоб уникнути трагедій, батьки зобов’язані:
- не залишати дітей без нагляду або під наглядом беззахисних бабусь;
- повідомити вихователів, вчителів, щоб не відпускали їх із незнайомими людьми;
- навчити дітей бути обережними: не сідати в чужі машини, не вступати в розмови із незнайомими людьми, а у разі небезпеки – кликати на допомогу дорослих, не впускати чужих людей в квартиру, не розказувати незнайомим про місце праці батьків;
- вивчити з дитиною номери екстрених телефонів;
- закріпити навик обов’язково відповідати на дзвінок батьків;
- знати телефони вихователів, вчителів, друзів дітей та їх батьків.
Якщо ж виникає підозра, що дитина пропала, слід відразу зателефонувати в поліцію. Пам’ятайте, береженого і Бог береже!

Болюк З.А.,
заступник завідувача
обласних та міста Івано-Франківська курсів УКК

This entry was posted in Статті педагогічних працівників. Bookmark the permalink.