Психологічна допомога учасникам АТО

Потребою сьогоднішнього дня – є активне залучення сил і засобів цивільного для захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій різного характеру. Ускладнена екологічна ситуації в Україні, реальне зростання загрози стихійних лих, техногенних загроз, а також суспільні загрози і військові дії в АТО – мають потужний вплив на стан не лише фізичного, а і психічного здоров’я населення. Такі екстремальні ситуації нерідко стають для тих, хто їх переживає, стресововими, травматичними і викликають, відповідно, кризу, стрес, психотравму.
Звідси гостро постає потреба у посиленні організаційних заходів та розробки прийняття нормативно-правових актів із психологічного захисту населення у соціально-психологічній підтримці цілих соціальних груп, а також у психологічній допомозі окремим категоріям – дітям, дорослим, учасникам АТО.
Станом на 1.06.2017 року в Україні зареєстровано близько 500 випадків самогубства воїнів – учасників АТО після повернення із зони бойових дій на Донбасі. Згідно загальновизнаного міжнародного стандарту з військових конфліктів 90-95% учасників бойових дій мають медичні проблеми, пов’язані із нервовою системою. У близько третини діагностують посттравматичний синдром, за результатами якого військовослужбовці накладають на себе руки.
На середину червня 2017 року 280,5 тисяч осіб в Україні мали статус учасників бойових дій. Вони повертаються до мирного життя, а їхні проблеми стають проблемами їхніх сімей, суспільства в цілому. Психологічна допомога необхідна всім військовослужбовцям, котрі беруть участь у військових діях. Багато бійців не витримують психологічних навантажень, що звалюються на них і починають страждати від різних психічних розладів.
Значне місце в роботі психолога з військовослужбовцями займає психологічна  просвіта. Вона потрібна для того, щоб люди розуміли, що з ними відбувається в екстремальній ситуації, як можна допомогти собі й бойовим побратимам у складних випадках. Після психологічної просвіти можна переходити до психодіагностики. Розповідь про те, що відбувається на кожному етапі переживання психотравми, дає можливість здійснювати самодіагностику. Бійці визначають на якому етапі переживання травми вони знаходяться (стан шоку, бойовий стрес, бойове виснаження, вихід із травми). Психологічну реабілітацію військовослужбовців у період відновлення доцільно проводити у такій послідовності:1) робота з тілом; 2) робота в групі; 3) обговорення корисних стратегій подолання наслідків НС; 4) індивідуальне консультування.
Проблемі адаптації військових до мирного життя зараз приділяється багато уваги. У своєму інтерв’ю «Ракурсу» Юрій Гріненко, керівник Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни в с. Циблі, зазначив, що, посттравматичний синдром – це бомба уповільненої дії. Один із найбільших викликів нашого життя – як допомогти вернутися до мирного життя тим, хто боронив нас від агресора. Понад 80% демобілізованих військовослужбовців потребують психологічної адаптації. Зараз в Україні є 30 госпіталів для ветеранів війни (2 – державний бюджет, 28 – обласні) на 6552 місця. У с. Циблі за рік реабілітацію проходить 9000 ветеранів війни. (адреса госпіталю: с.Циблі, вул. Лісова, Переяслав-Хмельницький р-н, Київська обл., 08455. Тел.(04567) 5-28-93, (04567) 5-35-00). В 2015 році тут організували відділення кризових станів або медико-психологічної реабілітації на 30 ліжок. У Івано-Франківській області відкрито комунальний заклад – «Івано-Франківський обласний госпіталь ветеранів війни» на 75 місць(адреса: вул. Ю. Шкрумеляка, м. Коломия, Івано-Франківська обл., тел.(034) 337-2330.
Головний позаштатний психіатр і нарколог МОЗ України, доктор медичних наук Ірина Пінчук окреслює коло проблем та шляхи їх розв’язання у системі заходів щодо адаптації військових до мирного життя («Ракурс). Вона відзначає, що в Україні поки що немає стрункої системи державної психологічної підтримки для тих, хто пройшов АТО. Таку систему за рік – два створити не можна. Досвід Грузії, Хорватії, Ізраїлю це підтверджує. За офіційною статистикою, – відмічає Ірина Яківна, за 2014-2015 роки у психіатричних відділеннях по всій Україні пролікувалося приблизно 4000 учасників АТО. Десь кожний четвертий поступав із посттравматичним стресовим розладом, 131 чоловік – із важким психічним розладом. Насторожує те, що кожен третій пацієнт постраждав через вживання психоактивних речовин. Вона вважає, що демобілізованих слід направляти не у психіатричний стаціонар, а у госпіталь, де має бути таке відділення. Розроблено методичні рекомендації щодо алгоритму роботи психіатричних відділень із цими хворими. У селі Клубівці Івано-Франківської області з ініціативи та реальної участі Ігоря Чернецького, теж учасника АТО, переобладнано стару хату на реабілітаційний центр для бійців АТО, а у Івано-Франківську створюється соціальний центр для їхніх сімей. У центрі намагаються охопити всі можливі форми роботи, розписана кожна хвилина аби переключити увагу хлопців, відвернути від спогадів про війну, витягнути із негативу. «Бандерівський схрон» у Клубівцях стане першим в Україні центром для усіх членів сімей учасників бойових дій. Тут з чоловіками, жінками і дітьми будуть працювати аніматори, масажисти, психологи. Це має бути місце, де сім’ї будуть збиратися і віднаходити свою рівноцінність, корисність один для одного. І хоч ефективних програм такої реабілітації не знайшли, – каже Ігор Чернецький, – будемо напрацьовувати свою. «Схрон» має стати фінансово незалежним за рахунок гончарної, різьбярської, ковальської майстерень бійців.
Важливим способом адаптації в мирне життя є вирішення соціальних питань для учасників АТО. Якщо солдат буде впевнений, що після повернення з війни він отримає певні соціальні пільги, що у нього не буде проблем із роботою, що він буде корисний і потрібний суспільству, своїй родині, у нього виникне менше стресових факторів.
Кабінет Міністрів України планує до 2018 року створити державну установу – Національний центр психологічної реабілітації та психологічного захисту населення. Про це йдеться у Плані заходів на 2016-2017 роки щодо стратегії подолання бідності. Національний центр повинен стати базовою установою в системі гарантування та забезпечення якості надання психологічної допомоги як населенню в цілому, так і ветеранам війни та учасникам АТО. Допоки сформується ця системна структура, відігрівати зранені, зболені душі маємо всі ми – родина, друзі, близькі люди, медики, державні службовці всіх рівнів, керівники органів місцевого самоврядування, бо, як говорив Блаженнійший Любомир Гузар, – маємо віддавати  кожному, що йому належить.

Болюк З.А.,заступник завідувача курсів
Левицький Н.Б., викладач курсів

 

 

This entry was posted in Статті педагогічних працівників. Bookmark the permalink.